Блог учителя зарубіжної літератури Врадій Ольги Володимирівни

«Нестандартний урок як один із шляхів удосконалення навчального заняття, активізації навчальної діяльності учнів»

                                                                 Мистецтво навчання полягає не в

                                                                 умінні повідомляти,а в умінні

                                                                 збуджувати, розбурхувати,

                                                                оживляти.

                                                                                            А.Дістервег

          Чудовий світ літератури! Як багато дає людині книга! Вона вводить її  у світ улюблених героїв,щедрих душею,рішучих у вчинках,робить життя цікавішим ,викликає бажання удосконалюватися,бути кращим і змінювати все навколо себе. На уроках літератури вчитель стає для учнів співрозмовником, другом, порадником,провідником у країні прекрасного. Я гадаю, що знати свій предмет замало,хочу,щоб мої вихованці мені вірили,приходили на урок зі своїми надіями та  сподіваннями.

    Суспільству потрібна читацька особистість. Як її виховати? Яким чином будувати навчання, щоб процес пізнання став цікавим для учнів?Сучасний урок літератури вимагає переосмислення пріоритету методів,прийомів та видів навчальної діяльності,розширення їхньої методичної палітри . Я працюю над проблемою «Нестандартні форми,методи проведення уроків  світової літератури».Одним зі  шляхів є  впровадження в педагогічну практику інтерактивних методів. Використання інтерактивних методів-це засіб створення такої атмосфери на уроці, яка сприяє співробітництву, надає можливість якнайповніше реалізувати особистісно зорієнтоване навчання . У ході інтерактивного  навчання учень виробляє навички самовдосконалення, поступово позбавляється комплексу неповноцінності, відкриває самого себе.

      Шукаючи більш активних способів викладання, я також особливу увагу звернула на прийоми інтерактивного  навчання і дійшла висновку,що запровадження їх у навчальний процес робить його ефективним, бо ставить учнів перед необхідністю мислити,самостійно шукати шляхи вирішення навчальних завдань.

   Одним із ефективних способів залучення учнів до читання є прийом «навчання у грі», що впливає і на пізнавальну, і на емоційно-особистісну сферу учнів. Гра на уроці спонукає до думання і швидкого реагування на завдання «Що сказати?», «Як сказати?»,- пошук відповідей на запитання ,що постають, активізує мислення,розвиває кмітливість. Знання, здобуті таким чином, міцніші, ніж знання, одержані в готовому вигляді.

    Літературні ігри- це особливий різновид педагогічних ігор,джерело яких-навчальний матеріал із літератури.Вони спрямовані на виховання інтересу до предмета, формування навичок правильного,виразного читання та розуміння прочитаного,організацію самостійної роботи з додатковою літературою, розвиток творчих здібностей.

    «Навчання у грі» можна використовувати як елемент уроку або ж як окремий урок.Я пересвідчилась,що свої функції гра на уроці виконує ефективно,якщо відповідає певним умовам, серед яких:

v  Змістом гри є програмовий матеріал.

v  Застосовується гра в різноманітних формах.

v  Узгоджується з іншими дидактичними засобами.

v  Забезпечує всебічний розвиток особистості.

v  Цікава за змістом та формою і відповідає віковим особливостям учнів.

v  Стимулює мотивацію навчання.

v  Організовується так, щоб учні максимально використовували необхідний матеріал.

   Форм роботи,що стосуються «навчання у грі»,багато.

    Найчастіше я використовую а) гру-драматизацію.Темою гри-драматизації може бути драматичний твір або інсценізація епічного чи ліричного твору.Відповідно до твору, покладеного в основу такої гри,розгортається її сюжет, розподіляються ролі,відбуваються рольові дії, реалізується ігрова атмосфера.

б)гру-конкурс «Кращий  ілюстратор твору» (або «Кращий художник твору»).

Вивчаючи той чи той твір,пропоную учням малювати ілюстрації та їх захищати Під час захисту слід вказати:

-Чому  саме такий епізод відтворено?

-Чим вразив цей епізод чи герой?

-Чому саме такі відтінки фарб підібрали?

в)рольову гру. Клас поділяється на дві групи, одна з них формулює запитання,  а друга- відповіді від імені Данте:

-У якому місті народився Данте?

(У Флоренції у збіднілій дворянській сім’ї)

-Що означає ім’я Данте?

(«Той,хто дарує»)

-Як звали дівчинку ,в яку закохався майбутній поет?

(Беатріче Портінарі)

-Скільки разів він бачив її?

(тричі)

-Що означає ім’я коханої Данте?

(«Благодатна»)

-Прихильником якої  політичної партії був поет?

(Гвельфи)

-До якого культурного періоду належить творчість Данте?

(Проторенесансу, тобто Передренесансу)

-Яке місто стало останнім прихистом митця?

(Равенна)

-Яку назву дав сам автор твору про подорож до потустороннього світу?

(«Комедія»)

-У якому році він  був опублікований під новою назвою?

(1555р.)

-Із скількох пісеть складається цей твір?

(100)

-Хто із українських поетів перекладав  поему українською мовою?

(І.Франко,Леся Українка, М.Рильський,Є.Дроб’язко,В.Самійленко,П.Карманський)

У 5 класі пропоную таку рольву гру «Переказ казки від імені дійової особи»:

-королеви;

 учителя королеви;

-головного садівника;

-білки;

-баби

   Сюжет рольових літературних ігор визначається відповідно до змісту навчального матеріалу з літератури( вивчення художнього твору, біографії письменника, теоретико-літературних понять). Роль-це той образ , в який втілюється учасник рольової гри. Специфіка рольової гри полягає в тому , що діяльність учня наповнюється новим змістом: він займає нову позицію за уявлюваних умов ,усі його  дії й переживання визначаються роллю, яку він виконує у грі.

               

            Результат таких ігор сприяє зацікавленню особистістю письменника, його творчістю та активізує читацький та життєвий досвід учнів.

   Свідоме ставлення до дидактичної гри як засобу літературного розвитку учнів 5-7 класів передбачає цілеспрямоване використання їх  на уроці і орієнтування вчителя у широкому розмаїтті ігор з літератури. В своїй практиці використовую інтелектуальні ігри: криптограми,кросворди,вікторини,ребуси,чайнворди. Особливо ціковими є уроки з використанням змагальних ігор: літературні конкурси,чемпіонати, турніри, імітації телевізійних передач.

  Пропоную учням виконати такі інтерактивні вправи:

«Мікрофон». Кожен учень висловлює свої думки і враження в уявний мікрофон. Говорять по черзі,відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку.Наприклад:( після прослуховування аудіозапису фрагмента музичного твору Ріхарда Вагнера «Каблучка Нібелунга»)

-Сьогоднішній урок ми почали з чарівної музики Р.Вагнера. Чи сподобалась вона вам? Які почуття викликала? Які образи, картини виникли  в  вашій уяві?

«Пласт» .Учні складають відповідь на поставлене запитання за поданим початком.

1.Я думаю...

2.Тому що...

3.Наприклад...

    Видатний педагог В.О.Сухомлинський зазначав, що мислення дитини починається зі  здивування. Воно активізує її пізнавальні можливості, інтерес до факту, явища, що вивчається. Так як викликати це здивування,які технології, прийоми слід застосовувати?

   Багато нових тем починається з ознайомлення з життєвим та творчим шляхом письменника. Нерідко, вивчаючи його біографію, вчитель рекомендує скласти хронологічну таблицю, але такий вид роботи часто буває досить нудним і не сприяє пробудженню зацікавленості учнів до теми. Тому в даному разі краще розповісти про незвичайні, яскраві епізоди з життя письменника.

Прийом «відстрочена увага». На початку уроку вчитель пропонує загадку(цікавий,незвичайний факт), відгадка якої відкриється на уроці під час роботи над новим матеріалом.Наприклад:

1.  Під  час вивчення у 9 класі комедії Данте Аліг’єрі «Божественна комедія» передбачено ознайомлення школярів із відомостями про автора. Принагідно доцільно наголосити на якихось вражаючих рисах письменника, підкріпивши їх фактами з його життя.

    Почати можна з того, що лавровий вінок,який часто ми можемо бачити на портретах і скульптурах великого Данте, був заповітною мрією поета. Одного разу Данте отримав із Болонського університету листа із проханням написати  на латинській мові поему із сучасної історії. «Комедія»,як писалось в листі ніколи не принесе Данте визнання, тому що вона написана на вульгарній народній мові, яка недостойна справжнього поетичного мистецтва.І за цей твір на латині Данте увінчають в Болоньї лавровим вінком поета поетів, і гарольди будуть скрізь оголошувати ім’я нового лауреата.Данте відмовився від улесливого прохання. Коли не стало Данте,  Гвідо да Полента  прикрасив чоло поета лавровим вінком, про який він так мріяв все життя.Данте Аліг’єрі був похований «з великими почестями», труну з прахом поета несли найпочесніші громадяни Равенни.

2.-Чим прогнівив лікарів та священників Мольєр, що вони відмовилися виконувати свої обов’язки щодо помираючої людини? Відповідь на це запитання ми й шукатимемо сьогодні на уроці.

3.-На  урок вчитель приходить із звичайною лялькою в руках і інтригуючи кладе її на свій робочий стіл . 9кл. Тема уроку: «Література класицизму» або 9кл. Тема уроку: «Ж.Б.Мольєр-відомий комедіограф ,актор,театральний діяч. Комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич».

  (-Учні в кінці уроку роблять висновок, що серед комічних персонажів Мольєра  часто трапляються лікарі,які оточували свою професію ореолом таємничості й морочили хворих,наживаючись на їхніх страхах та легковірності. Комедіограф висміював також представників католицької церкви.

-Франція 17ст. стає центром моди .Але  журналів мод не було, мода рекламувалась дуже примітивним  методом: з другої половини століття щомісячно розсилалися в Європейські  країни(Англія, Німеччина, Італія, Росія)  по дві  ляльки із воску, які були одіті за останніми віяннями моди- «Велика Пандора» ,яка рекламувала придворні плаття, «Маленька Пандора» , яка рекламувала «негліже». Навіть під час війни не зупинялась пересилка ляльок через кордон. Моду того часу можуть продемонструвати учні,які приймають участь в театралізованій грі; можна виставити манекени, інший варіант-малюнки учнів).

Прийом «своя опора».Учень під час розповіді вчителя самостійно складає власний опорний конспект.

Прийом зворотного  зв’язку.

Свою реакцію, настрій,емоційний стан учні демонструють- до уроку і після нього- за допомогою карток.

A                              C                        J

Метод «Прес»

Чому поет(Данте) погодився йти за духом Вергілія у потойбічний світ?

(Якщо діти ще не знайомі з цією методикою, то слід роздати матеріали, у яких зазначено чотири етапи методу:

1)викладіть свою думку: «Я вважаю,що...»

2)поясніть причину появи цієї думки: «Тому,що...»

3)наведіть аргументи на підтримку вашої позиції: «Наприклад...»

4)зробіть висновок: «Таким чином...»

 Учні відповідають письмово,відповіді зачитують, коли всю роботу завершено.

«Займи позицію»

Чи можна виправдовувати зраду?

(Урок в 9класі,тема: «Данте Аліг’єрі «Божественна комедія»)

Учитель записує на різних кінцях дошки «так» і «ні». Кожен учень повинен визначитися із своєю позицією,записати на її  підтримку не менше двох аргументів. Не висловлюючи їх, діти стають по різні боки класу,відповідно до зайнятої позиції. Починають по черзі висловлювати свої аргументи. Учні однієї групи в процесі обговорення можуть стати на інший бік. Вони повинні пояснити,чому змінили вибір.

Робота в парах

  Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання  роботи в малих групах,її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння,закріплення,перевірка знань тощо. Робота в парах дає учням час подумати,обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування,уміння висловлюватися критично мислити,переконувати й вести дискусію. Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи.які за інших умов вимагають більшої витрати часу.   

Комп’ютерні технології на уроці літератури

  На мою думку найважливішим продуктом сьогодні стає інформація,і перевагу у своєму поступі матимуть ті країни,громадяни яких зможуть дістати широкий доступ до неї.Нова епоха ставить перед шкільною освітою нову проблему- підготувати учнів до життя і професійної діяльності у високорозвиненому інформаційному середовищі,до можливості подальшої освіти з використанням сучасних  інформаційних технологій.Я вже маю досвід використання комп’ютерних технологій на уроках зарубіжної літератури. Як правило, це вступні  та підсумкові заняття, на яких відбувається захист творчих групових проектів у формі презентацій.

«Хто скаже про нього: старий він як світ?

Він-Данте.Йому тільки тисява літ.

«Данте Аліг’єрі» ,9кл.

«Франція.Доба Мольєра і сучасність»(вступний урок по темі: «Ж.Б.Мольєр-відомий комедіограф,актор,театральний діяч. Комедія Мольєра-шляхтич».Історія створення».

  Під час проведеня таких уроків пріоритетним є формування естетичної,комунікативної та інформаційної компетентностей, виділяється особистісно орієнтований підхід.

   Така форма уроку стимулює:

v  застосування комп’ютерних технологій для мотивації навчання, для формування пізнавальної і творчої компетентностей;

v  успішність кожного у розв’язанні порушеної проблеми;

v  глибоке занурення учнів у матеріал;

v  рівень відповідальності кожного за успіх групи.

Самоекспертиза(самооцінка)

Оцінка самими учнями своїх навчальних досягнень або однокласників,вчителя; робота секретарів,які на уроці  ведуть облік активності кожного учня; прийоми запитань-відповідей; виставлення балів однокласниками з мотивуванням; прийом «дельта-плюс»( що сподобалося-плюс); заповнення таблиць для спостереження оцінювання.

  Позитивний бік прийому «самооцінка» полягає в тому, що всі учні можуть отримати оцінку. Учні починають розуміти труднощі оцінювання і вчаться інакше спиймати свою роботу.

Рефлексія (оцінювання результатів уроку)

-Що ми робили?

-Для чого ми це робили?

-Чи досягли поставленої мети?

-Що сподобалось, а що не сподобалось під час уроку?

  Я вважаю, що процес навчання не автоматичне вкладання певного матеріалу в голову учня. Потрібна його напружена розумова робота, активна участь в цьому процесі, чого можна досягти тільки за допомогою інтерактивного навчання.

  Урок приносить задоволення-налагоджена співпраця вчителя і учнів.Мої учні не бояться висловлювати свою думку,вступати в дискусію.Для них властива ініціативність, самостійність суджень у прийнятті рішень, вони у спілкуванні вільні та розкуті, а головне-ростуть справжніми людьми.

 Підготовка до таких уроків забирає багато сил і часу , але методична творчість учителя літератури-це потреба сучасної української школи. Таємницю своєї творчості шукаю в любові до дітей,до художнього слова,до знань, до свого  села біля берега Дніпра.                                             

                                             Література:

1.Климова В. Навчити учня критично мислити-означає якнайкраще підготувати його до самостійного життя. Всесвітня література в середніх навчальних закладах України.- 2007.-№10.

2.Коротаева Е.В. Методика организации интерактивного обучения.-М.: Просвещние,2000.

3.Мельник А.О. Ігри на уроках зарубіжної літератури. Всесвітня література в середніх навчальних закладах України.-2005.-№6.

4.Мірошниченко Л.Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах:Підручник для студентів-філологів.-К.:Ленвіт,2000.

5.Ніколенко О.М. Вивчення зарубіжної літератури.-Х.:Веста,2003.

6.Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання.-К.: А.С.К.,2003.

7.Пуліна Г.О. Складні теми зарубіжної літератури.-ВАТ «Дніпрокнига»,2006.

8.Сиротенко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання.-Х.:Основа,2003.                        

«Про роботу з обдарованими дітьми (з досвіду роботи)»

У шкільних стінах починається все, що нас може радувати чи непокоїти… Тут сьогодні плекається громадянин, який перейме на свої плечі тягар з плечей старших поколінь, діятиме й мислитиме по-новому, нестандартно, буде активним перетво-рювачем життя, борцем за наші світлі ідеали.

Добре відомо, що діти живуть сьогоднішнім…

Готуватися невідомо до чого – значить відмовитись від сучасних інтересів, черпаючи натхнення в надії, що у туманному завтра буде ще цікавіше.

Вчительська самореалізація відмінна від самореалізації представників інших професій, адже вчитель відповідає за тих, кого, за словами персонажа казки Сент-Екзюпері, «приручив». Ми реалізуємо себе, так би мовити, тричі (це щонайменше): як учитель – на уроці, коли викладаємо предмет і організуємо самі урок (як організаційну навчально-продуктивну форму пізнання світу); як творці людини – виховуючи учнів, коли ведемо їх сходами пізнання світу і їх у цьому світі; як творці творців – спостерігаючи за внутрішнім зростанням учнів – від думки до думки, від твору до твору. Ми добре розуміємо і маємо поставити собі за мету, що не тільки сума знань, умінь і навичок головне в житті, а й зростання й утвердження особистості.

Як учень, так і вчитель повинні долати труднощі і йти до висот духу, від мистецтва слова – до мистецтва життя. Ніщо не можна порівняти із власним творінням духу, бо це є утвердженням людини як творця. Сучасні орієнтації і нові цінності освіти дозволяють зрозуміти виховання як діяльність, котра будується на саморозвитку учня. Як на мене, педагогіка чимось схожа на поезію. Мене приваблює мотив великої загальної єдності світу, де людина, природа, речі, поезія складають одну вічну цілісність. Усвідомити зв’язки: «я і світ», «я і учень», «я і творчість» і, зрозуміла річ, інші зв’язки (а цей процес нескінченний) – це і означає знайти себе. А через самопізнання і самоусвідомлення – до учня. Мене приваблює мотив поета і поезії, де поет (педагог) – незалежний творець, що не просто відтворює картини життя, а передає свої враження від нього (відповідно – не просто вчитель викладає літературу, а передає учням свої враження від того чи іншого твору). Поети мають пробуджувати й пробуджують духовність на землі.

Вчитель – це перетворювач, це творча особистість, яка глибоко, як поет, відчуває світ і свій зв'язок з ним, яка сприймає себе як частку природи й знаходить в ній явища, споріднені з власною душею. Учитель прагне досягти своїх духовних ідеалів і вірить в оновлення, духовне перетворення світу. Це є принципи, на яких тримається вчительська позиція, педагогічна практика.

В цьому навчальному році я продовжувала роботу над проблемою «Розвиток творчої самостійності і пізнавального інтересу учнів на уроках зарубіжної літератури та російської мови», зокрема зосереджуючи свою увагу на темі «Сучасні шляхи аналізу художнього твору».

Особливо зараз, в ХХІ столітті, в час «зрілого» постмодернізму, коли пере-осмислюються застарілі літературознавчі канони і розширюються можливості діалогу культур.

Так, саме форма діалогу і глибше – діалогічне мислення – дозволяють зрозу-міти багатовимірюваність культурологічного простору, відчути взаєморозуміння і взаємозбагачення культур різних епох і народів, починаючи з античності і прокла-даючи шлях до постмодернізму сучасного.

Осмислюючи літературну спадщину, учень-читач, як і вчитель-читач, спочатку на рівні «мікродіалогу» вступає у спілкування з героями твору, з письменником, з епохою. Роль та позиція читача багатозначна: він має впізнати та зрозуміти, відчути, проникнути у світ, який він відкриває, мусить вміти відтворювати його та виробити власну позицію.

Урок літератури, де відбувається проста передача інформації, уже не задовольняє ні вчителя, ні учня. Адже, щоб отримати глибокі і міцні знання, треба добре трудитись. А чи всі учні трудяться на уроці? Звичайно, ні. Не тому, що методика така. Вона не спонукає учня до пізнавальної активності, не ставить перед необхідністю брати участь у проведенні уроку.

Завдання вчителя літератури – виховати особистість, здатну сприймати, розуміти красу і будувати своє життя за її законами. Випускник школи має бути людиною з творчими життєвими орієнтаціями, наділеною розвиненим естетичним смаком і широкими культурно-пізнавальними інтересами. Виховати таку людину за умов застосування традиційної методики дуже важко. На допомогу приходять інтерактивні засоби навчання.

Проблемою використання інтерактивних засобів у навчальному процесі цікавилися такі педагоги,  як  К. Баханов,  Л. Варзацька,  Г. Бовсунівська,  Т. Трохи-менко,  С. Федорчук,  А. Ситченко та ін.

На думку К. Баханова, інтерактивні методи навчання є альтернативними сто-совно традиційних. У їхній основі такі напрямки:

·       розвиток особистості та різноманітних форм мислення кожного учня;

·       орієнтованість вчителя на особистість учня, перевага організаційної і стимулюючої функції;

·       стиль спілкування – демократичний, ініціатива учнів підтримується;

·       у пізнавальній діяльності на перший план виходять творчі й реконструктивні завдання, які визначають вибір репродуктивних завдань;

·       розробка цілей і завдань учителем разом з учнями;

·       основними формами роботи є групова та індивідуальна, що ґрунтуються на довірі до дитини, опорі на її здатність відповідати за себе, стимуляції почуття гідності та самоповаги;

·       максимальне залучення до процесу навчання власного досвіду учнів, їхнього мислення, фантазії; мотивація учнів до навчання полягає в досягненні успіху і самореалізації особистості.

Практика інтегрованого навчання досить різноманітна. Серед його варіантів – проблемне навчання; інсценування, робота в малих групах, рольова гра, анкетування, уявна прогулянка тощо.

Вважаю, що інтерактивні методи навчання сьогодні можуть вирішити проблему підвищення ефективності уроку літератури, виховання естетично розвиненої особи-стості.

Завдання вчителя зарубіжної літератури полягає в тому, щоб не допускати на урок «розумове ледарство», яке В. О. Сухомлинський вважав небезпекою, бо воно розбещує, морально калічить людину. Посилення розвиваючої та виховної функції предмета значною мірою розв’язується за допомогою різних форм навчальної діяльності всіх учнів, як обдарованих, так і з недостатньо розвиненими здібностями. Індивідуальні, диференційовані та інші завдання створюють сприятливі умови для розвитку самостійності мислення кожного учня, мовленнєвої активності, наполегливості тощо.

В своїй роботі я часто використовую різні форми навчальної діяльності.

Диференційований підхід, за допомогою якого удосконалюються потенційні можливості учнів під час виконання вправ реконструктивно-варіативного та творчого характеру. Диференціацію можна використати на різних етапах уроку. Завдяки цьому підвищується інтерес до навчання, розвиток працездатності, відчуття власної значущості, а також відбувається інтелектуальний ріст кожного учня у відповідності з його навчальними можливостями.

Наприклад, при вивченні казки Ш. Перро «Попелюшка», чи Братів Грімм «Пані Метелиця», чи при вивченні теми «Усна народна творчість» я використовую як картки для індивідуальних завдань, так і для групової та колективної роботи.

·                            Знайти уривки в тексті, в яких автор змальовує мачуху та її дочок з усмішкою. Дати короткі назви епізодам, записати їх в зошиті.

·                            Скласти казку за темою: «Що сталося б, якби скалок чарівного дзеркала залетів до нас у клас?»

·                            Написати листа казкарю, в якому розповісти про свої враження від казки, поставити запитання, які виникли після прочитання твору.

·                            Відповісти на запитання за допомогою прислів’я.

·                            Скласти свої загадки про олівець, портфель, пенал, холодильник, телевізор, ромашки, конвалії, тощо.

Індивідуальна форма роботи сприяє виявленню вміння учнів працювати самостійно визначати труднощі у засвоєнні матеріалу, сприяє виробленню самостійності, відповідальності учнів, отриманню реальної картини рівня засвоєння матеріалу кожним учнем.

Зважаючи на очікуваний результат при індивідуальній формі роботи: я використовую знову ж таки різні завдання.

1.    Написати інший початок або кінець твору.

2.    Ввести у певний епізод твору діалог героїв.

3.    Скласти запитання до твору, які можна запропонувати своєму товаришеві.

4.    Намалюй словами портрет героя, який найбільше сподобався.

5.    Що спільного у творах, які ти вивчав на уроках української та зарубіжної літератур.

6.    Склади запитання для вікторини за твором, який ти прочитав.

7.    Постав себе на місце героя. Як би ти поводив себе? Чому?

8.    Скласти кросворд за вивченим твором.

9.    Переказати казку від імені одного з головних героїв, або від третьої особи ланцюжком.

10.Підібрати порівняння до слів і записати  …

11.Складання монологу від імені героя. Наприклад, монологів Тараса Бульби (повість М. Гоголя "Тарас Бульба") тощо.

12.Оцінювання подій від імені історика (В. Скотт. "Айвенго").

13.Написати твір-мініатюру «Прометей — світла людина» про сучасника або історичну особу, чиє життя можна порівняти з життям Прометея.

14.У процесі аналізу східних поезій учням пропону­ються завдання групового й індивідуального харак­теру:

а) завдання під назвою «Незакінчені рядки»: допи­сати рубаї за автора, сформулювати тему, образи, проблеми обраного твору "в східному стилі";

б) із запропонованих рубаї й творів слов'янської народної мудрості скласти тематичні пари, пояснити свій вибір;

в) виокремити із проаналізованих творів рубаї, те­матика яких пов'язана зі специфікою східної культури (на рівні тематики, образності).

Існують інші засоби підвищення ефективності навчального процесу. Серед них опорні схеми, інформаційні блоки і карти. Охопити тему в цілому дають змогу блочні уроки. Саме це я використовую на уроках мови. Всю теоретичну інформацію викладаю за один – два уроки, а решту часу використовую на практичне закріплення умінь і навичок, звертаючи при цьому увагу на найскладніші орфограми.

На практикумах учні отримують більшу кількість завдань і вищої складності. Тому є можливість чимало уваги надати учням, здібності яких нижче середнього рівня.

Для того, щоб вибрати ефективні форми навчальної роботи, вчитель повинен визначити реальні можливості дітей, проаналізувати, які умови створює та чи інша форма для засвоєння знань усіма учнями. Вибір форми навчання необхідно підпорядковувати змісту матеріалу уроку.

У процесі навчання бажаю добитися самоорганізації учнів, взаємодопомоги, формувати гуманістичні якості особистості, збуджувати творчу думку та ініціативу.

       Серед вдалих спроб — проведення уроків зі створенням проек­тів, міні-презентацій, досліджень. Як свідчить практика, більшість з наведених вище методів і прийомів у межах досвіду ма­ють схвальні відгуки колег, батьків та учнів. Зокрема популярними серед учнів є робота над домашніми індивідуальними завдання­ми, створення кольористичних інтерпрета­цій, колажів, презентацій, що передбачають розвиток обдарованості, заглиблення в літературознавчий, філософ­ський, соціологічний контексти.

        Формування життєвих компетенцій засо­бами художнього слова через власне твор­че бачення, відчуття, літературний смак, самореалізація власного «я» на уроці зару­біжної літератури через практичну діяль­ність, використовуючи традиційні і новіт­ні технології (метод проектів, дослідницьку діяльність, інтерактивні форми проведен­ня занять тощо), робота учителя літерату­ри має позитивно впливати на такі чинни­ки діяльності суб'єктів під час навчально-виховного процесу, як:

●   активна самоосвітня діяльність учня;

●   його всебічний культурний розвиток;

●   інтерес до предмета, вироблення цілей самореалізації на уроці та в

     позаурочний час.

Від аналізу художніх творів учні, які мають художні схильності, поступово переходять до власної творчості, пробують самі писати. Під час вивчення тем «Народні казки», «Літературні казки», «Твори про природу», «Бай­ки» пропоную їм побувати «у ролі поетів і письмен­ників» і написати байку, казку, вірш, пейзажну замаль­овку.

       Планую наступні п’ять років, які передуватимуть черговій атестації, залучати учнів до науково – дослідницької роботи, участі в олімпіадах, звернути особливу увагу на результативність учнів, якість знань школярів.

        Не кожен учень стане поетом чи письменником. Але вчителю й не слід вважати це своїм недопрацюванням. Адже його основне завдання — навчити своїх вихованців творчо мислити, хоч ким би вони стали у майбутньому, полюбити сам процес творен­ня. Бо від цього процесу — уміння творити нові ідеї, нові підходи, себе, врешті – решт, — залежить їхнє майбутнє.

Ідея системного використання творчих завдань на уроках літератури — цілісний розвиток інтелектуально-творчих здібностей учнів, у результаті чого вони вчать­ся оригінально мислити, самостійно аналізувати та інтерпретувати художній твір, діяти в змінених умовах. У запропонованій мною творчій програмі використову­ються колективні, групові й індивідуальні завдання, завдання підвищеної складності, що припускає мож­ливість адаптації даної програми до роботи в класах гуманітарного профілю (на етапі допрофільної підго­товки), у роботі з літературно обдарованими учнями. Сподіваємося, що така комплексна методична підго­товка учнів середніх класів забезпечить творчий харак­тер процесу вивчення літератури (і процесу навчання взагалі) в старших.

         «Щастя — це коли на роботу і з роботи лю­дина йде з радістю»,— говорив відомий    пись­менник    і    педагог    Симон     Соловейчик.    Гру­зинський педагог Ш. Амонашвілі висловлював таку думку: «Учитель мусить обирати для себе високу мету, тому що тільки тоді він матиме змогу піднести своїх учнів і підне­сеться сам. Така мета зробить учителя опти­містом, романтиком, він буде завжди в по­шуку і буде здатним створити неможливе».

        Колектив дітей не готується до майбутнього життя, а уже живе…

Тут особистість виступає у новій позиції вихователь – вона не об’єкт виховного впливу, а його носій – суб’єкт.

Не можна жити не осмислюючи життя духовно. Без філософії (своєї, особистої, життєвої) може бути нігілізм, цинізм, самовбивство, але не життя. Філософія є у кожного. Потрібно ростити її в собі, тому що вона підтримує життя в нас.